СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУРІ́
, невідм., с.
Група фахівців, яка вирішує питання про присудження премій і нагород на конкурсах, виставках, змаганнях і т. ін
.
Подавалися речі без підписів; журі вичитувало їх вголос і присуджувало першу премію кращому творові
(Л. Старицька-Черняхівська)
;
На естраді заявляється журі конкурсу – п'ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках
(І. Кочерга)
;
На олімпіаді я читав на сцені драмтеатру ім. І. Франка свій власний вірш не тільки перед глядачами, а й перед членами авторитетного журі
(О. Шугай)
.