СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУРНА́ЛЬЧИК
, а, ч.
Зменш.-пестл. до журна́л.
Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій палітурці
(М. Трублаїні)
;
Заняття буде: спогади писатиму та до журнальчиків посилатиму під ювілеї
(В. Дрозд)
;
Зоммер .. призначав зустріч у якійсь кав'ярні, щоб похвалитися свіжим номером того чи іншого німецького поетичного журнальчика тиражем 200 або 500 примірників
(О. Ірванець)
.