СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖУРЛИ́ВІСТЬ
, вості, ж.
Стан і властивість за знач. журли́вий.
В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості
(І. Нечуй-Левицький)
;
Нагадує
[старосвітство]
лагідне обличчя матерів, журливість і старанність батьків, якоюсь поезією перетканий світ
(О. Кобилянська)
.