СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖУРАВЛИ́НИЙ
, а, е.
1
.
Прикм. до жураве́ль 1
.
Над Унечею, тримаючи напрямок на південь, пролетіла журавлина зграя
(О. Десняк)
;
У небі сонце і весна, І журавлиний крик
(О. Підсуха)
;
Курликання журавлиних ключів виповнює серце терпким і хмільним передчуттям весни
(Є. Доломан)
;
* У порівн.
Вигнуті ззаду ресори стриміли, неначе журавлині шиї
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
Придатний для життя журавлів
.
От і знову оболонь, Тут цвіте бузків огонь, Тут од квітів біло, синьо, Тут місцина журавлина
(М. Стельмах)
.
2
.
перен.
Такий, як у журавля, який нагадує журавля
.
Нічого не їсть
[молодиця],
не п'є й не говорить та все просить Бога журавлиним та совиним голосом
(І. Нечуй-Левицький)
;
Витягнув
[Віктор]
свою журавлину шию й застиг, зовсім отетерілий...
(О. Гончар)
;
Тільки шия в пана була непомірно тонка, журавлина
(О. Ільченко)
.
3
.
у знач. ім. журавли́ні,
них,
мн.
Те саме, що журавле́ві (див. журавле́вий 2)
.
Розмноження степового журавля, що є представником журавлиних, спостерігалось у Київському, Харківському та Менському (Чернігівська обл.) зоопарках
(із журн.)
.