СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ЖУРА́ВКА
, и, ж., нар.-поет.
Самиця журавля
.
Де журавка ходила, Там пшениця вродила. Де журавель походив, То там кукіль уродив
(з народної пісні)
;
Зашумлять під вітром Сосни зеленаві, Пролуна журавки тихий крик
(Л. Забашта)
;
Журавка підіймає до неба довгого дзьоба і видає печального погука
(Валерій Шевчук)
;
* Образно.
Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа...
(К. Мотрич)
.