СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУ́ПЕЛ
, а, ч.
1
.
Кипляча смола, що, за уявленнями християнської релігії, підготовлена для покарання грішників у пеклі
.
Якщо не буде серед нас істинних іноків і богоугодників, які б перед Богом поспільство заступали, то жупелом і вогнем, яко же Содом і Гоморра у лядській землі, спопеліємо
(Р. Іваничук)
.
2
.
перен.
Те, що наводить страх
.
Слова: “запорожець”, “козак”, “рідний край”
[у дореволюційний час]
– жупел для цензури, і якщо п'єса більш-менш пристойно скомпонована та має ці слова, то краще не посилати її до цензури – все одно не дозволять
(Ю. Мартич)
.