СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУПАНО́К
, нка́, ч.
Зменш.-пестл. до жупа́н.
– Добре, – каже батько
[до Хвеська],
– візьми ж отсей жупанок, він ще новенький, то згодиться
(О. Стороженко)
;
Василь Невольник був собі дідусь такий .. невеличкий, похилий .. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах
(П. Куліш)
;
За ним
[Никоном]
посипались, ніби овечки в отарі, хлопці то в жупанках, то в піджаках, попідперезувані зеленими та червоними поясками
(І. Нечуй-Левицький)
;
Всі оглядалися на неї, на її дорогі намиста, на її шитий золотом короткий жупанок
(Ю. Мушкетик)
.