СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ЖУПАНИ́НА
, и, ж., заст., розм.
Те саме, що жупа́н 1, 2
.
Іде супротив нього од хати середнього віку чоловік, у козацькій жупанині, а його під руку веде молода, чорнява дівка
(П. Куліш)
;
– Треба негайно поквитатися. – Треба, – сказав Чорновус, розглядаючи отаманів жупан ще з більшою цікавістю. Не вірилося, що таку жупанину могли скроїти калигірські жиди
(В. Шкляр)
;
То сяк, то так Придбав сірома грошенят, Одежу справив, жупанину
(Т. Шевченко)
;
У Петра жупанина, як він казав, хоч і давня, але носив її тільки в празник
(Г. Косинка)
.