СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЖУПАНЕ́ЦЬ
, нця́, ч.
Зменш.-пестл. до жупа́н.
Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці
(з народної пісні)
;
Жупанець на ньому, як день, парча в золоте волокно...
(К. Гриневичева)
;
Марина була в високих з халявками чобітках, на плечах жупанець синього сукна на зборках
(Ю. Смолич)
;
// 
зневажл.
Те саме, що жупа́н.
Стань на службу – подарують рукавички й жупанець, привітають, очарують, тільки ж там тобі й кінець
(Леся Українка)
.