СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУПА́Н
, па́на́, ч.
1
.
Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти
.
Завзятий, у синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта козак
(Т. Шевченко)
;
Довга на йому кирея, під киреєю – жупан синій, чорна шапка з верхом червоним
(С. Васильченко)
;
На вал виліз і Лобода, все ще осмикуючи полковницький жупан з австрійського сукна
(Іван Ле)
.
2
.
заст.
Теплий верхній чоловічий суконний одяг
.
Пішли
[рибалки]
в Аккерман, посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани
(І. Нечуй-Левицький)
;
Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані
(А. Хижняк)
;
* У порівн.
Френч на ньому з нового сукна, .. довгий, мов жупан
(О. Гончар)
.
3
.
заст.
Верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин
.
– Як була я пані В новому жупані, Паничі лицялись, Руку цілували!..
(Т. Шевченко)
;
Вона встала, накинула жупан і вийшла в садок
(І. Нечуй-Левицький)
;
– А, що він плеще! – з зневагою озирнулася одна з перекупок в чорному з вилиском на жупані, підперезана синім поясом
(В. Винниченко)
.