ЖУК
, а́, ч.
1
. Комаха ряду твердокрилих, у якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають
. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків
(Панас Мирний)
;Весь простір побачився йому заповнений сонцем, синім небом, безліччю моторного птаства, жуків, метеликів, комах
(Валерій Шевчук)
; * У порівн.
Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина
(Леся Українка)
;Гудуть заводи, як жуки
(В. Сосюра)
.2
. перен., розм.
Про пронозливу, шахраювату, хитру людину
. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: – Таким жукам тільки трибунал допоможе
(Ю. Бедзик)
;Брянський весь час стежить і за вогнем інших мінрот та мінометних батарей, звертаючись щоразу до Шовкуна із своїми спостереженнями. – Дивись, дивись .. Іч, жук! На-крив!
(О. Гончар)
;На втечу – годі й сподіватися! Старий – досвідчений жук: не відстає ні на крок і пістолетом штурляє прямо між лопатки, в хребет
(В. Малик)
.△
(1)
Гнойови́й жук
– те саме, що гнойови́к.
Тут тільки гнойовим жукам подобається. Он погляньте, скільки для них добра
(М. Руденко)
;(2)
Колора́дський [картопля́ний] жук
– жук родини листоїдових із опуклим жовтим тілом і чорними смугами на надкрилах, який є небезпечним шкідником картоплі та інших пасльонових
.Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном
(з наук. літ.)
;Колорадського жука вперше було виявлено у штаті Колорадо (США)
(з наук.-попул. літ.)
;Небезпечність колорадського жука зумовлюється його надзвичайною плодючістю і ненажерливістю
(з газ.)
.◇
(3)
Би́тий жук (жак, соба́ка),
фам.
– бувала, з великим досвідом людина
.Шовкун – битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами
(Панас Мирний)
;Управитель пана, бита
[битий]
собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: “Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба”(С. Васильченко)
;Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків
(Ю. Збанацький)
;(4)
Жуки́ в голові́ <Із жуко́м у голові́>
:а)
(у кого)
хто-небудь не дуже розумний, недоумкуватий
.Нехай, дурні, собі пустують; У них, видно, жуки у голові
(Л. Глібов)
;б)
який неадекватно сприймає дійсність
.Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята – думай і думай, от і морочиться в голові
(В. Підмогильний)
;Пусти́ти жука́
див.
пуска́ти
.