СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУ́ЖІЛЬ
, жу́желі, ж. і жу́желю, ч.
Те саме, що жу́желиця
1
1
.
До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні, як масті сирійського крамаря
(З. Тулуб)
;
Ніде не буде ні диму, ні газу, ні кіптяви та жужелі
(М. Рудь)
;
Спіткнувшись о шпалу, не втрималась на ногах, упала в жужіль, здерла коліно
(О. Гончар)
;
* Образно.
І. Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві – культуру прогресивну і культуру реакційну, яка в його очах була половою і жужелем
(з наук. літ.)
;
* У порівн.
В глибокій борозні Антон зачерпнув шорсткої, як жужіль, землі
(С. Чорнобривець)
.