СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖУ́ЖЕЛИЦЯ
1
, і, ж.
1
.
Залишки після згоряння твердого палива
.
Кучугури жужелиці й зотлілої цегли ховалися в хащах ожини та дикої малини
(О. Донченко)
;
Сірко Старший .. жужелицю потихеньку виносив з хати
(І. Сенченко)
;
Земля була волога,змiшана з жужелицею з паровозних топок, i лопати нiяк не лiзли в неї
(П. Загребельний)
;
// 
Відходи при виплавленні чи згорянні металу
.
Ось відтинок фронту, зритий окопами та ровами і вкритий скелетами ріжних машин – жужелицею недавніх боїв
(І. Багряний)
.
2
.
діал.
Нагар
.
Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ
(Панас Мирний)
;
Дід вибив з люльки жужелицю об поріг
(А. Головко)
;
– Вже як одна загориться
[стайня],
то від усього села жужелиця зостанеться
(А. Михайленко)
.