ЖУ́ЖЕЛИЦЯ
1
, і, ж.
1
. Залишки після згоряння твердого палива
. Кучугури жужелиці й зотлілої цегли ховалися в хащах ожини та дикої малини
(О. Донченко)
;Сірко Старший .. жужелицю потихеньку виносив з хати
(І. Сенченко)
;Земля була волога,змiшана з жужелицею з паровозних топок, i лопати нiяк не лiзли в неї
(П. Загребельний)
;//
Відходи при виплавленні чи згорянні металу
.Ось відтинок фронту, зритий окопами та ровами і вкритий скелетами ріжних машин – жужелицею недавніх боїв
(І. Багряний)
.2
. діал.
Нагар
. Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ
(Панас Мирний)
;Дід вибив з люльки жужелицю об поріг
(А. Головко)
;– Вже як одна загориться
[стайня],
то від усього села жужелиця зостанеться(А. Михайленко)
.