СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖРИ́ЦЯ
, і, ж.
Жін. до жрець.
[
Гелен
:]
Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною
(Леся Українка)
;
Дiвчина iншого свiту – очевидно, жриця храму, бо недаром же перед нею стали на колiна всi – пiдняла руку i вказала на небо, щось запитуючи нiжним, ледве чутним голосом
(О. Бердник)
;
– Ви .. жриця краси, й ваша .. жіноча задача є – все, що чисте й гарне, плекати чуттям
(О. Кобилянська)
;
* У порівн.
Пройшла
[Фатьма]
далі тихо і спокійно, мов єгипетська жриця
(М. Коцюбинський)
.