СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЖРЕЦЬ
, жерця́, ч.
1
.
Особа, яка здійснює богослужіння, жертвоприношення в язичницьких релігіях
.
Жерці розпалювали вогонь.., й на тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун
(С. Скляренко)
;
У численних брахманських храмах утримувалася величезна кількість жерців
(з навч. літ.)
.
2
.
чого, перен., ірон.
Той, хто присвячує себе служінню чому-небудь
.
З своєї роботи він не робив таємниці і не виставляв себе жерцем науки
(Ю. Смолич)
;
* У порівн.
Обличчя у нього поважне, як у жерця
(М. Коцюбинський)
.