СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОРСТО́КИЙ
, а, е.
1
.
Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний
.
– Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, – говорила громада
(І. Нечуй-Левицький)
;
Природа до нас нещадна, це так. Але ж і ми до неї нещадні, часом просто жорстокі!
(О. Гончар)
;
У султанській гвардії переважали жорстокі яничари, яких було взято в полон ще немовлятами
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Який виражає злобу, суворість; грізний
.
Друга половина
[обличчя]
була затінена й від того здавалася ще жорстокішою
(О. Донченко)
;
// 
Страшний, жахливий, тяжкий
.
Я не хтів уявляти, а гнав од себе жорстокі картини, які проганяли од мене сон...
(М. Коцюбинський)
;
Може, такий вчинок жорстокий і неприпустимий?
(О. Бердник)
.
2
.
Який перевищує звичайну норму, звичайний ступінь чого-небудь; тяжкий, важкий
.
А був тоді жорстокий час, Ті дні були суворі
(М. Рильський)
;
В'язні .. не схилялися перед жорстокою долею
(А. Хижняк)
;
Яскраво виявлений жорстокий характер покарань у Запорозькій Січі, їх публічність сприяли нав'язуванню козацькому середовищу дисциплінованості та покірності
(з наук. літ.)
;
// 
Пройнятий великою напругою, завзятістю, наполегливістю
.
Гра йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна
(М. Коцюбинський)
;
Хоч я в жорстокій боротьбі Ні разу осторонь не став, Та все ж, мій краю, я тобі Добра й тепла замало дав
(Л. Дмитерко)
;
// 
Сильний, різкий, пекучий (вітер, мороз і т. ін.)
.
В розчинені двері вривався жорстокий мороз
(І. Микитенко)
;
Віяв жорстокий норд-ост, відомий морякам під назвою “бора”
(Д. Ткач)
.