СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖОРСТВА́
, и́, ж., збірн.
Шматочки гірських порід або мінералів, утворених унаслідок вивітрювання чи оброблення штучним способом
.
Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском
(І. Нечуй-Левицький)
;
Об'їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує
[машина]
коло нового валу жорстви й піску
(Ю. Яновський)
;
На стежці просіяно жорству і пісок
(В. Барка)
;
Зайшов на подвір'я і почув крізь свої кроки, крізь скрегіт жорстви ще чийсь приглушений шепіт
(Ю. Винничук)
.