СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОРНОВИ́Й
, а́, е́.
Стос. до жорен (у 1, 3 знач.)
.
Калокірові наче з грудей жорновий камінь зсунувся
(Б. Лепкий)
;
Перероблення зерна простого помелу провадиться на жорновому посаді
(з наук. літ.)
;
* У порівн.
З нього
[рафіка],
.. у віконечко біля шофера висунулося кругле, як жорнове коло, обличчя заступника директора інституту Карпа Федоровича Одинця
(Ю. Мушкетик)
.