СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОЛУ́ДДЯ
, я, с.
Збірн. до жо́лудь.
Виріс Вітя в бойовому наряді: поверх блузки – грізно одвисав наган (замість куль у нього, правда, було навтикано жолуддя)
(С. Васильченко)
;
Жолуддя свиням давали, листом підстеляли корові, топили, обставляли хату
(В. Кучер)
;
Берести за Хрещатим Яром пойнялися першою сивиною та жилаві дуби в Діброві ронили на землю рясне жолуддя
(І. Білик)
;
Від багна, порохкуючи і похрустуючи галуззям, чимчикувало стадо диких свиней, аби довгими писками визбирувати під падолистом жолуддя
(Є. Пашковський)
.