ЖОЛОБО́К
, бка́, ч.
1
. Зменш. до жо́лоб.
І ти, білолиций, По синьому небу вийдеш погулять, Вийдеш подивиться в жолобок, криницю І в море безкрає і будеш сіять
(Т. Шевченко)
;Під скелею блищала у кам'яному жолобку криничка
(І. Нечуй-Левицький)
;Заманулося коневі .. в жолобку в обід губами повизбирувать овес...
(М. Рудь)
; * У порівн.
Василько знав: як перейти .. каміння, там буде долинка, наче жолобок
(А. Турчинська)
.2
. Вузька заглибина для стікання чого-небудь
. Криниця обведена з трьох боків широкими цямринами, між них спадає внизу дужка води в кам'яний жолобок
(С. Тудор)
;В кожнiй нижнiй дошцi виходив неглибокий жолобок по всiй довжинi дошки
(Ю. Логвин)
;Зуби змії мають поздовжній жолобок або канал для стікання отрути
(з наук. літ.)
; * Образно.
Сльози стікали жолобками зморщок
(М. Стельмах)
.