СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОЛО́БИТИ
, бить; мн. жоло́блять; недок., що, рідко.
1
.
Заглиблюючись і вибираючи частину чого-небудь, робити щось (перев. подібне до жолоба)
.
Почали дроворуби рубати дерева у лісі та жолобити човни на десять тисяч чоловік
(Юліан Опільський)
;
Озеро з часом зникає, і ріка жолобить в його колишньому дні русло
(В. Гжицький)
.
2
.
Робити нерівним, кривим, вигнутим
.
Дощові потоки зливалися у видолинках, жолоблячи стежку на крутих низинах
(із журн.)
.