СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОЛОБЕ́ЦЬ
, бця́, ч.
Зменш. до жо́лоб.
Ось він
[ворон]
торкнувся землі і боком, боком покривуляв до жолобців, з яких їли кури
(М. Стельмах)
;
Криничини не було, її замулило зливою останнього літа, була лише яма на її місці і джерело, що з нього витікала жолобцем вода
(У. Самчук)
;
Побачила Мальва – застигли рибки, що одна за одною розігналися по жолобці, яким витікала з басейну вода, і чомусь зупинилися в розгоні
(Р. Іваничук)
;
* Образно.
[
Поцілуйко
:]
Проганяєте? Гаразд. Я піду, але за мою ганьбу ви і ваша жінка проллєте відро кривавих сліз. Я знайду той жолобець, у який поллються вони
(М. Стельмах)
.