СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖО́ЛОБ
, а, ч.
1
.
Дерев'яний виріб у вигляді довгастого чотирикутника, признач. для годівлі та напування тварин
.
Прив'язали корову до жолоба в стайні
(Л. Мартович)
;
Тим часом Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб, зроблений господарем
(С. Чорнобривець)
;
Прості вони
[обов'язки Данька]:
вранці мусиш наварити каші, в пору поїння отари – натягати води з степового колодязя, поналивати в жолоби
(О. Гончар)
.
2
.
Продовгувате заглиблення, зроблене у чому-небудь
.
Астроплан лишався нерухомим, лежачи в жолобі ракетного візка, який мусив понести його на вершину Казбеку
(В. Владко)
;
Той лук він .. прикрутив двома гвинтами, вставив у жолоб кістяну кулю з надрізом
(Ю. Логвин)
;
Закінчені писанки котилися столом уздовж спеціального похилого жолобу, встигаючи при цьому обсохнути, а потім потрапляли до просторої, встеленої ватою скрині
(Ю. Андрухович)
.
3
.
Западина, заглиблення між скелями, горами
.
Побіч скали тісним кам'яним жолобом брати протоптали маленьку стежку
(І. Франко)
;
Жолобом поміж узгір'ями здалеку вітром донесло рівну мову трембіти
(О. Кундзич)
.
4
.
спец.
Дерев'яний, металевий і т. ін. пристрій для пересипання, пересування, переливання, зсипання, зливання чого-небудь
.
З жолоба сипалось борошно
(І. Кириленко)
;
Із цеху сушіння за допомогою жолобів та транспортерів качани надходять у сушильні камери
(з наук. літ.)
.
5
.
діал.
Дерев'яний зруб колодязя, цямриння
.
У давнину цямриння криниці вирубували з колоди, робили такі “жолоби” і вправляли їх у землю, щоб земля не осувалася
(з наук. літ.)
.