ЖО́ЛОБ

, а, ч.

Дерев'яний виріб у вигляді довгастого чотирикутника, признач. для годівлі та напування тварин

Прив'язали корову до жолоба в стайні

(Л. Мартович)

;

Тим часом Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб, зроблений господарем

(С. Чорнобривець)

;

Прості вони

[обов'язки Данька]:

вранці мусиш наварити каші, в пору поїння отари – натягати води з степового колодязя, поналивати в жолоби

(О. Гончар)

Продовгувате заглиблення, зроблене у чому-небудь

Астроплан лишався нерухомим, лежачи в жолобі ракетного візка, який мусив понести його на вершину Казбеку

(В. Владко)

;

Той лук він .. прикрутив двома гвинтами, вставив у жолоб кістяну кулю з надрізом

(Ю. Логвин)

;

Закінчені писанки котилися столом уздовж спеціального похилого жолобу, встигаючи при цьому обсохнути, а потім потрапляли до просторої, встеленої ватою скрині

(Ю. Андрухович)

Западина, заглиблення між скелями, горами

Побіч скали тісним кам'яним жолобом брати протоптали маленьку стежку

(І. Франко)

;

Жолобом поміж узгір'ями здалеку вітром донесло рівну мову трембіти

(О. Кундзич)

спец.

Дерев'яний, металевий і т. ін. пристрій для пересипання, пересування, переливання, зсипання, зливання чого-небудь

З жолоба сипалось борошно

(І. Кириленко)

;

Із цеху сушіння за допомогою жолобів та транспортерів качани надходять у сушильні камери

(з наук. літ.)

діал.

Дерев'яний зруб колодязя, цямриння

У давнину цямриння криниці вирубували з колоди, робили такі “жолоби” і вправляли їх у землю, щоб земля не осувалася

(з наук. літ.)