СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖОВТЯНИ́ЦЯ
1
, і, ж.
1
.
Жовте забарвлення шкіри внаслідок нагромадження жовчного пігменту в крові та тканинах тіла, що є ознакою захворювання печінки
.
У людей, хворих на цукровий діабет, патологія гепатобіліарної системи характеризується малосимптомністю, зокрема відсутністю больового синдрому, жовтяниці та ін.
(з наук. літ.)
.
2
.
Захворювання, що характеризується пожовтінням шкіри та слизових оболонок внаслідок надлишкового вмісту білірубіну у сироватці крові
.
– Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця?
(Марко Вовчок)
;
Міг характерник пропасницю або жовтяницю з людини вигнати, кров у рані зупинити
(О. Гончар)
.