ЖОВТО́ЦВІ́Т
, у, ч.
1
. Назва різних лугових та польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом
. Сонечко стиха гріє, вітерок
[вітерець]
легенький дише, польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт(Панас Мирний)
;Левади, ніби килимом, вкриті жовтоцвітом – кульбабки, адоніси тягнуть до сонця свої золоті голівки
(з публіц. літ.)
; * Образно.
Заплітає клен у свою чуприну вересневий жовтоцвіт
(І. Цюпа)
.2
. розм.
Трав'яниста рослина родини жовтцевих, яка росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками; горицвіт
. Жовтоцвіт одцвів, Вогник-мак згорів, Ні тебе не чуть, Ні твоїх листів
(П. Усенко)
;Ознака за кольором лягла в основу творення народних назв горицвіту весняного – жовтоцвіт, деревію звичайного – біла кашка
(з наук. літ.)
.