ЖОВТОЛИ́ЦИЙ
, я, е.
Який має жовтий колір шкіри обличчя
. Дбайливий слуга, вже літній жовтолиций чоловік, неквапливо спустився в землянку
(С. Добровольський)
;Пригорблений, жовтолиций, втягнувши голову в плечі, перебігає
[доглядач]
від дерева до дерева, винюхує, де що не так, кого на чому можна б зловити(О. Гончар)
;Олександр .. прикипів поглядом до нічим не примітного чоловіка, вже немолодого, жовтолицього, вилицюватого
(В. Малик)
;В золотому колі з опалого листя стояла дровітня, а в дверях завмер сухий, як палиця, жовтолиций чоловік
(Валерій Шевчук)
;//
у знач. ім. жовтоли́ций,
цього,
ч.; жовтоли́ця, цьої,
ж.Людина, яка має жовту шкіру обличчя
.Жовтолиций всадив під ніготь вказівного пальця другий калам
(Ю. Логвин)
.