СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖОВТО́БРЮХ
, а, ч.
Велика неотруйна із жовтуватим черевом змія родини вужевих; жовточеревий полоз
.
Дід Базікало якось чудернацько свиснув, і до нього з-під ломаччя виповз жовтобрюх
(з казки)
;
Із гадів у степах плазували величезні полози, жовтобрюхи, гадюки та всіх барв ящірки
(А. Кащенко)
;
За тим законом жив він
[Сироватка],
жила синиця на в'язові за його кугою, і рись за балкою, і сокіл-боривітер у небі, і змії жовтобрюхи за могилою
(Ю. Мушкетик)
;
У гранітно-степовому Побужжі мешкають вужі водяний та звичайний, полози лісовий та жовтобрюхий (жовтобрюх), мідянка
(з наук.-попул. літ.)
.