ЖО́ВТО-БЛАКИ́ТНИЙ
, а, е.
1
. Який поєднує в собі жовтий і блакитний кольори
. Коли ми кинемо у наступ за вимогами Керенського свої війська, то впадуть наші жовто-блакитні прапори, сила наших братів
(Т. Осьмачка)
;Разом виростали
[Гриша і Коля],
разом до школи ходили, разом в революцію жовто-блакитний прапор підіймали над рідним містом(І. Багряний)
;Наприкінці святкування Дня соборності у Тернополі в небо випустили голубів та 92 жовто-блакитні кульки
(з газ.)
.2
. іст.
Стос. до сил української національно-державної орієнтації, що мали прапор такого кольору
. Приходько – колишній боротьбист, донедавна був радником радянського повпредства в Празі, цьому центрі української жовто-блакитної еміграції
(Б. Антоненко-Давидович)
;Святкування Дня народження Тараса Шевченка у березні 1920 року переросло в жовто-блакитний мітинг
(із журн.)
.