СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖО́ВТО
.
Присл. до жо́втий 1
.
Водосвятський добродушно-весело засміявся, і з-під верхньої губи його жовто заблищали великі конячі зуби
(В. Винниченко)
;
Мідний кухлик, зроблений з гільзи снаряда, жовто виблискував у неї в руці
(Л. Первомайський)
;
Його
[пана Попеля]
очі світилися жовто
(Ю. Андрухович)
;
// 
у знач. пред.
Надвір вийдеш – дощ та твань, та туман непроглядний; і в хаті не краще: сіро, аж жовто, наче димом накурено
(Панас Мирний)
;
Баба Волосиха казала, що важкого, Боже борони! Та нащо вам – паляниця i та шкодить! Як з цiлої починаю та ще з четвертиною сала, – штрика! Так штрика, що в очах жовто!
(Остап Вишня)
.