ЖНИВ'Я́НИЙ
, а, е.
Прикм. до жнива́; жнивний
. Пани, в важку для селян годину, почали наймать зимою “строкових” на жнив'яний час за нікчемну плату
(І. Нечуй-Левицький)
;Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі
(О. Гуреїв)
;//
Характерний для пори жнив
.Ніч була гаряча, жнив'яна
(І. Нечуй-Левицький)
;– Встановляться дні жнив'яні і погожі!
(С. Олійник)
;Пізній жнив'яний вечір, коли навіть дороги пахнуть житом
(М. Стельмах)
;Уже не біг
[Сидір],
а виривався усім тілом з духмяного, теплого, такого рідного, мов хата, солодко-лоскотливого жнив'яного духу(М. Малиновська)
;//
Признач. для жнив
.Хай би, скажімо, на глибинах вугілля рубав чи на жнив'яному комбайні уславився
[Ягнич],
.. а то й рукомесло тобі життя підкидало все якесь аж ніби кумедне: вузли в'яжи, парусину пучками перемацуй(О. Гончар)
.