СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖНЕЦЬ
, женця́, ч.
Той, хто жне злакові рослини
.
Всі женці стояли мовчки; в їх руках наче заклякли жмені жита та серпи
(І. Нечуй-Левицький)
;
Дядько сіпонув віжки, і віз рушив далі під глузливими поглядами женців
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Поки не почали приїжджати погребницькі підводи, чорніло ними
[покійниками]
всюди, по світлій стерні, – і тітка сказала хлопцеві: – Скільки снопів з ниви, стільки людей лягло! Декотрі вмерли давно; несло відтіля разюче, аж нудило женців
(В. Барка)
.