СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖМУ́ТТЯ
, я, с.
Збірн. до жмут 1, 2
.
Санько першим зсунувся
[зі скирти]
додолу, за ним сповзло його військо, тягнучи за собою жмуття прілої соломи
(П. Автомонов)
;
Де були жмуття проводів – одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно
(О. Гончар)
;
Задушний зашморг
[дим]
затягувався довкола Дідька все тугіше, і його хотілося скинути, немов стару шкіру, яка, вилинюючи, збивалася в брудно-сиві жмуття
(В. Дрозд)
.