СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖМУ́ТИК
, а, ч.
Зменш. до жмут.
Учора туди чоловіка на смерть присуджено: за жмутик колосків, що розтер на долоні
(В. Барка)
;
Лівійці що роблять? Коли дитина ще мала, беруть жмутик овечої вовни, – тільки щоб була з сіркою, брудна, – запалюють і припікають дитині скроні
(І. Білик)
;
В траві лежали Грицько і Яків, коло їх валялися розкидані по траві книжки, жмутики конвалій
(С. Васильченко)
;
На мундштуку цих цигарок зробив
[Анчу]
олівцем ледве помітні позначки, .. папірець зібгав у жмутик
(М. Трублаїні)
.