СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖМУ́РИТИ
, рю, риш; наказ. сп. жмур; недок., що.
Стуляючи повіки, частково прикривати очі; мружити
.
Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить
(прислів'я)
;
Іван поспішавсь, стукавсь коліньми в смереки, одводив руками гіллячки і жмурив очі
(М. Коцюбинський)
;
Карачапов жмурить око від диму цигарки і здає карти
(В. Винниченко)
;
Марія не жмурить очей. Дивиться рівно і широко
(У. Самчук)
.