СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖМУ́РИ
, ів, мн.
Невеликі хвилі на поверхні води
.
Налітає вітер і жмурами бере воду
(М. Зеров)
;
Свіжий вітерець дув на воду, вона мружилась під його грубою ласкою, і жмури, від яких рябіло в очах, розбігались до самого берега
(О. Донченко)
;
Далі починалось озеро. Його синя широчінь ледь мережилась дрібненькими жмурами
(І. Білик)
;
Будинок стояв на горбі, і вона бачила .. синю бинду річки, мерхотіли жмури
(Валерій Шевчук)
;
* Образно.
Потоки сонячного проміння .. срібними хвилями-жмурами перекочується по червоній черепиці
(Є. Гуцало)
.