СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖМИ́КРУТ
, а, ч., розм.
Жорстока й скупа людина, яка свій прибуток дістає шляхом експлуатації, визискування інших
.
– Тікаймо звідціль, браття! – промовив Микола. – Тікаймо! Вислизнув жмикрут з наших рук! Не животіти теперечки нам на світі
(І. Нечуй-Левицький)
;
Іван Стягайло зажив на Запорожжі слави відчайдушного, безстрашного воїна-козарлюги і скупого, зажерливого хазяїна-жмикрута
(В. Малик)
;
Батенько – жмикрут, світ такого не видав! А як узнав, що синок з математики сів маком, зовсім перестав давати гроші
(П. Колесник)
;
Галя по волі змучених тяжкою працею батьків .. вийшла заміж за місцевого багатія-жмикрута
(О. Ірванець)
.