ЖІНО́ЧИЙ
, а, е.
1
. Прикм. до жі́нка 1, 2
. [
Ганна
:]
Ох, жіноча доле, бодай тебе блискавкою запалило!(М. Кропивницький)
;Дедалі все меншою ставала жіноча постать
(А. Шиян)
;– Чим вона
[рукавичка]
пахне?.. Очевидно, жіночим тілом(М. Хвильовий)
;//
Який складається з жінок
.Організувалося два хори – чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава
(Ю. Яновський)
;– Організовуйте свою партію. Жіночу
(В. Шкляр)
;Жіночий орган кармеліток заснований у Франції в 1452 році
(з наук.-попул. літ.)
;//
Признач. для жінок; стос. до жінок
.Як там справа того жіночого журналу, що то писав п. Франко?
(Леся Українка)
;Були тут і жіночі черевички на високих зап'ятках
(А. Чайковський)
;По обидва боки ларка розмістилися перукарні – жіноча і чоловіча
(О. Чорногуз)
.2
. Такий, як у жінок, характерний для жінок
. Тонкий кучерявий Микола, з повним жіночим обличчям, вніс в стаю вогонь
(М. Коцюбинський)
;Дівчина, мов відчувши його зміну самим жіночим інстинктом, не підводячи цілком голови, подала квітку братові назад
(О. Кобилянська)
;Вона суто жіночим відчуттям здогадувалася, що подобається Йосипу
(Ю. Хорунжий)
.3
. біол.
Який стосується жіночої статі, характеризує її
. Квітки кукурудзи роздільностатеві – чоловічі зібрані у верхівкову волоть, а жіночі – у качан, який формується в пазусі листка
(з наук. літ.)
;Рослини огірків мають чоловічі й жіночі квітки
(з навч. літ.)
.