СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖИТТЯ́
, я́, с.
1
.
Існування всього живого; протилежне
смерть
.
Ніякий звук життя не долітає В його в'язницю
(І. Франко)
;
Я тут пізнав і полюбив природу, життя і сонце ніжно полюбив
(І. Гончаренко)
;
Цією сумлінною безсловесною працею він мовби утверджує своє перебування тут і саму доцільність свого теперішнього життя
(О. Гончар)
;
// 
перен.
Існування чого-небудь
.
Великий обшир земель посіли слов'яно-руські племена, та брак у ті часи шляхів робили неможливим спільне життя таких великих земель, і скоро велика руська держава Володимира зруйнувалася
(з наук.-попул. літ.)
;
В житті кожного судна найвідповідальнішим моментом є спуск його на воду
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Стан живого організму в стадії розвитку, зросту
.
Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах
(Панас Мирний)
;
При перших звуках пробудження панни до активного життя берете тацю з кавою, налисниками чи яблуками в тісті й несете до покою
(Ю. Винничук)
.
3
.
Період існування кого-небудь; вік
.
[
Любов
:]
Остерігали! Я за все своє життя ні від кого не чула поважної, щирої, дружньої остороги
(Леся Українка)
;
Солов'ї витьохкують у бузках (на все життя запам'ятаються їхні голоси)
(О. Гончар)
;
Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку, життя людського строки стислі, немає часу на поразку
(Л. Костенко)
;
// 
Усе пережите, зроблене людиною за час її існування; біографія
.
Хотів
[Потап]
розказати ціле життя, всі свої кривди, отут, серед тиші, де дерева стояли, як свічки у церкві
(М. Коцюбинський)
.
4
.
Спосіб існування кого-небудь
.
– Опізнився, небораче, – Одказав земляк йому
[Коникові],
– Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому
(Л. Глібов)
;
Обіцяно було казкове електричне місто над Дніпром, життя культурне та веселе
(О. Гончар)
;
Засіли щури до людей за обідні столи .. Не залишилося, мабуть, такого боку людського життя, до якого не були б причетні й щури
(Ю. Винничук)
;
// 
Створені умови існування кого-небудь
.
На Щуку хтось бомагу
[бумагу]
в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав
(Л. Глібов)
.
5
.
Жива істота
.
Біля боку лежить її втіха й надія, спочиває її крихітка серця, що вона з таким болем одірвала від свого й пустила на світ окремим життям
(Панас Мирний)
;
– Охасі справді був шпигун, він зробив замах на життя...
(В. Владко)
;
Обоє, він і вона, занишкли зараз над цим юним життям, в насторозі вичікуючи, доки хлоп'я само прокинеться, ворухнеться
(О. Гончар)
.
6
.
перен.
Про щось дороге, необхідне, важливе
.
[
Маруся
:]
Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий
(В. Самійленко)
.
7
.
Вияв фізичних і духовних сил живих істот
.
Трудно пізнати в ньому того повного енергії, сили та життя Замфіра, яким він був ще недавно
(М. Коцюбинський)
;
Ох, як весело було торік у сю пору! він був повний життя, повний надій
(Леся Українка)
;
Вона в темнім робочім халаті, туго підперезанім поясочком, щоки пашіють, очі .. повні веселості й життя
(О. Гончар)
;
На його блідому обличчі не проступало жодної ознаки життя
(Ю. Бедзик)
.
8
.
Пожвавлення, рух, посилення діяльності живих істот
.
Життя клекотіло внизу, в глибокій долині, а тут стояла тиша
(М. Коцюбинський)
;
Щиро супроводжувала
[Людмила]
Захара .. в цьому, сповненому вируючого життя, незабутньому місті
(Іван Ле)
.
9
.
Сукупність явищ, що характеризують існування, визначають розвиток кого-небудь
.
О, скільки є могил, де спить життя козаче! Та де ж вони? Де їх тепер шукать?
(Л. Глібов)
;
Яка-небудь шина .. або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики
(М. Коцюбинський)
;
Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя
(з мови документів)
.
10
.
Те, що реально існує; дійсність
.
Артистично змальована вдача тітки Наталчиної..; ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета
(Леся Українка)
;
Українські вчені тісно пов'язують свої дослідження з практикою, з життям
(з наук.-попул. літ.)
;
* Образно.
Йоганн сидить біля батька прищухло, .. ніби дослухається, куди його покличе життя, яку йому дорогу визначить
(О. Гончар)
.
11
.
Мирне співіснування між кимось
.
– Не прощу я Маврі, я її більше на очі бачити не хочу. Життя між нами не буде! – обізвався завзято Раду
(О. Кобилянська)
.
Бродя́чий (бродя́жницький) спо́сіб життя́
Віне́ць життя́
(1)
 
Ві́чне життя́,
бібл.
життя, яке буде після воскресіння мертвих і загального суду Божого
.
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Не живи для себе, а для Бога, дбаючи за життя вічне
(П. Загребельний)
;
Де́рево життя́
Же́ртвувати собо́ю [свої́м] (життя́м)
Життє́ва течія́ <Течія́ життя́>
Життє́вий (життьови́й) рі́вень <Рі́вень життя́>
Закі́нчи́ти [своє́ земне́] життя́ (свій вік)
Занапаща́ти (запропаща́ти, перево́дити) / занапасти́ти (запропасти́ти, перевести́) життя́ (вік, до́лю і т. ін.)
Запрова́джувати / запрова́дити в життя́ (у виробни́цтво, у пра́ктику)
Кни́га життя́
Не пошкодува́ти [й] життя́ (голови́)
Пита́ння життя́ і сме́рті
Покли́кати до життя́
Пра́вда життя́
(2)
 
Росли́нне (заст. рости́нне) життя́
неусвідомлене, бездумне існування людини
.
Саме тут, серед цих незлагод будівничих, Ліна .. відчула, що починає жити повноцінним, а не рослинним, не оранжерейним життям
(О. Гончар)
;
Перемигнуло перед душею ціле життя, .. але життя чисто ростинне, вегетативне
(І. Франко)
;
Споку́тувати / споку́тати життя́м
Спо́сіб життя́
Супу́тник життя́
Творе́ць істо́рії (життя́, майбу́тнього і т. ін.)
Темп життя́
Триб життя́
Урятува́ти життя́
Фо́рми (фо́рма) життя́
(3)
 
Цига́нське життя́
кочове життя без постійного домашнього притулку
.
– А я б радий вже будлі-де
[будь-де]
й осістись: мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина
(І. Нечуй-Левицький)
;
Діти люблять, люди поважають, колеги умовляють: – Годі вам жити циганським життям, залишайтесь назавжди у нас
(С. Васильченко)
;
Ціно́ю життя́ (кро́ві, че́сті, ща́стя і т. ін.)
Шко́ла життя́ <Життє́ва шко́ла>
Ва́жити голово́ю (життя́м)
Вдиха́ти / вдихну́ти [живу́] ду́шу (життя́)
Викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́)
Відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) життя́
Відда́ти / віддава́ти життя́
Відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́)
Вкороти́ти (зба́вити, прикороти́ти) / вкоро́чувати (збавля́ти, прикоро́чувати) ві́ку (вік, життя́)
Волочи́ти життя́ (вік, дні [за дня́ми])
Вступа́ти (вхо́дити) / вступи́ти (ввійти́) в життя́
Дава́ти / да́ти життя́
Дарува́ти життя́
Ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти
(4)
 
Життя́ бере́ / взяло́ своє́
чиї-небудь інтереси перемагають за певних обставин
.
Переболіло цій землі, перегуляла вона пустирищем, одначе життя бере своє, польовий табір .. пустив уже міцне коріння
(О. Гончар)
;
Мирон віддалився. Все рідше й рідше спалахує в Марині смуток за ним. Життя взяло своє й приглушило те, чому, вона думала, не буде ні кінця ні краю
(Микита Чернявський)
;
Життя бере своє, і гарні школи бізнесу, фірми консультаційних та інших ділових послуг у всіх країнах не тільки не розорюються, але й розвиваються навіть в умовах спаду виробництва
(з газ.)
;
Життя́ не ста́ло
(5)
 
Життя́ обрива́ється
чиє, кого
хто-небудь загинув, помер
.
Скільки гине після кожного пострілу?.. Скільки молодих прекрасних життів обривається
(М. Олійник)
;
Обривається життя близької людини, обривається зв'язок, і в серці живого щось обривається
(М. Циба)
;
(6)
 
Життя́ поверну́лося го́стрим бо́ком
до кого
хто-небудь пережив період труднощів, невдач
.
[
Матушка гуменя
:]
Ти ще молода така, до тебе життя повернулося своїм гострим боком .. Пройде рік-другий, болячі виразки підгояться, серце захоче знову жити
(Панас Мирний)
;
Заплати́ти (рідко приплати́ти) життя́м
Зв'я́зувати / зв'яза́ти своє́ життя́ (себе́, свою́ до́лю)
Зложи́ти (положи́ти, покла́сти, скла́сти) / поклада́ти (кла́сти, склада́ти) го́лову (життя́, рідше ду́шу)
Кінча́ти / кінчи́ти вік (життя́)
Кінча́ти / кінчи́ти [життя́] на ши́бениці
Наклада́ти / накла́сти (рідко наложи́ти) життя́м
На схи́лі (на схи́лку, на поко́ті) ві́ку (літ, життя́ і т. ін.)
(7)
 
Не життя́
не можна спокійно жити
.
Вона думала, що тепер їй і в місті не життя. Яке їй життя, коли її на увесь світ обезславили
[знеславили]?
(Панас Мирний)
;
Нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т. ін.) життя́
Не ма́ти життя́
(8)
 
Не на життя́, а на смерть <На життя́ і [на] смерть>
:
а)
 
не шкодуючи власних сил, не боячись за своє існування
.
Можна подумати, ніби справді Василька обложили напасники й бідолаха етнограф борониться не на життя, а на смерть
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Юхим, не витримавши німого двобою з Ґудзієм, двобою не на життя, а на смерть, .. прямує геть із церкви, щоб назавжди зникнути з табору
(Е. Андієвська)
;
б)
 
непримиренний, жорстокий, нещадний (про боротьбу, битву і т. ін.)
.
Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть
(І. Франко)
;
Міцно стоїть купка завзятих чумаків – видко, наважилась боронитися до краю, на життя й на смерть...
(М. Коцюбинський)
;
Боротьба
[з фашизмом]
йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків
(О. Довженко)
;
Це була небачена в історії самовіддана боротьба не на життя, а на смерть. Тільки в партизанські загони, що діяли на території Білорусі, вступило понад сорок тисяч мінчан
(із журн.)
.