СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖИТТЄЛЮ́БНИЙ
, а, е.
Який любить життя
.
Сивий, але молодий, життєлюбний, він чув, як б'ється у великій тиші його серце
(С. Скляренко)
;
Він думав, що лось таки знесилиться і його раніше чи пізніше затягне під лід. Але лось виявився дужий і життєлюбний
(Є. Гуцало)
;
У певному розумінні поети – найбільш життєлюбні на землі. Їх стихія – співати хвалу людині й життю
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Стос. до життєлюба
.
Цей ракетний степ теж не злякав Галю, не засмутив, не зiпсував її веселої життєлюбної вдачi
(О. Гончар)
.