ЖИТЛОВИ́Й
, а́, е́.
1
. Стос. до житла
. В місті була, либонь, житлова криза, – на руїнах колишньої церкви стояли величезні брезентові намети .. і там жили якісь люди
(І. Багряний)
;Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім
(В. Кучер)
;Житлові правовідносини регулюються системою норм житлових нормативно-правових актів, що складають житлове законодавство України
(з наук. літ.)
.2
. Пристосований, признач. для життя людей
. Ліворуч, в саду, житловий будинок з верандою
(О. Левада)
;З житлових келій вискочило кілька жерців
(І. Білик)
;З лівого боку – ряд житлових будинків, з правого – теж
(О. Шугай)
;Все далі в степ просувалися трактори з житловими вагончиками на причепах
(із журн.)
.