СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖИТЛО́
, а́, с.
Приміщення, пристосоване, признач. для життя людей; дім, оселя
.
Великий натовп народу підступив під ворота Саїбового житла
(І. Нечуй-Левицький)
;
Матрос іноді зсовував брови і починав неспокійно длубати ще вогку глину Альошиного житла
(І. Микитенко)
;
За годину на місці Денисового житла курілася купа вугілля та головешок
(З. Тулуб)
;
// 
Узагалі місце для проживання, перебування
.
Найсумніше бувало, коли мене заставала ніч за кілька верств од житла
(А. Кащенко)
;
Житло і харч коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців
(В. Козаченко)
;
Бачить
[Роман],
як .. синички шукають собі житло
(М. Стельмах)
.