СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖИ́ТИ
, живу́, живе́ш, недок.
1
.
Бути живим, існувати; протилежне
помирати
,
вмирати
.
Він не хоче вмирати. Він хоче жити
(М. Коцюбинський)
;
Шумить жито, співа, Заохочує жить
(П. Тичина)
;
Ми живемо в перехідний період, у той переломний момент, коли історія вискочила з своєї наїждженої колії і її стара колісниця торохкотить по вибоїнах
(Б. Антоненко-Давидович)
;
* У порівн.
Степ .. цвіте, ніби живе й дише
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
Перебувати, проживати де-небудь
.
Був собі дід та баба. З давнього-давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили
(Т. Шевченко)
;
У хаті жила Кармелева дружина з дочкою
(Марко Вовчок)
;
Петрик жив з мамою під самісіньким лісом
(В. Кучер)
.
3
.
Проводити життя в якийсь спосіб
.
Жили собі
[Максим та Явдоха]
тихо та мирно
(Панас Мирний)
;
Живе наша сім'я Весело, багато
(Г. Бойко)
;
– Як же ми житимемо без нашого годувальника? – розпачливо голосила мати
(Є. Доломан)
;
// 
з чого, на що.
Мати щось за джерело свого існування
.
Скотинку попродала
[удова]
і стала собі з копійки жити
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Бажаєва .. живе на пенсію, ощадна, запопадлива, клопотлива
(Леся Українка)
.
4
.
чим.
Вважати що-небудь основним у житті, бачити в чомусь сенс життя
.
Живу твоїми листами, цілую тебе в думці
(М. Коцюбинський)
;
– Тільки й живу надією, .. що скоро вернуться наші
(А. Хижняк)
;
Не тільки боєм живе солдат
(Є. Доломан)
.
5
.
Перебувати з ким-небудь у певних стосунках, вести спільне життя
.
Розмовляли вони про те, як житимуть укупі
(Марко Вовчок)
;
– Що ж я тобі пораджу? Маєш жінку, чом з нею не живеш у згоді?
(М. Коцюбинський)
;
– Юрасю, .. ми тільки-но почали разом жити, у нас ще й дитини немає, а ти вже забороняєш їй на світ прийти...
(Р. Іваничук)
;
// 
з ким, розм.
Бути з ким-небудь у любовному зв'язку
.
Він
[пан]
розійшовся з своєю жінкою .. і почав жити з своїми кріпачками-дівчатами
(Панас Мирний)
.
6
.
перен.
Бути, існувати, мати місце
.
Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало
(М. Коцюбинський)
;
У віршах М. Рильського .. живе .. патріотизм, велика любов до рідної землі
(А. Малишко)
;
Тільки між віттям старих осокорин живе невмирущий легіт
(М. Рудь)
.
(1)
 
Жи́ти в зла́годі (у ми́рі, у поко́ї, заст. в миру́)
з ким і без дод.
жити мирно, дружно
.
Серденько моє, Колись ми обоє Любились вірно, Чесно, примірно, І жили в покої!
(І. Котляревський)
;
[
Вареник
:]
Живуть, каже, собі отець з сином в миру, хазяїнують
(М. Кропивницький)
;
Вони вговорювали Гната помиритися з жінкою та жити з нею в злагоді
(М. Коцюбинський)
;
Крім Ліни, є в нього ще дві дочки.., але з ними він більше конфліктує тепер, ніж живе в миру
(О. Гончар)
;
– Матір твою пам'ятаю, батька, ніколи з ними не сварилися, в мирі жили
(Є. Гуцало)
;
(2)
 
Жи́ти з пра́ці рук свої́х
заробляти собі на прожиття; чесно трудитися
.
Ви це самі добре знаєте, бо теж живете не з капіталів, а з праці рук своїх
(М. Коцюбинський)
;
Багато братств мали власні “шпиталі” – притулки для всіх тих, хто не мав сили самостійно жити з праці своїх рук
(I. Огієнко)
;
(3)
 
Жи́ти по пра́вді (пра́вдою)
жити чесно, порядно, не порушуючи усталених норм співжиття
.
Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою?..
(Панас Мирний)
;
Завжди він говорив їм: “Живіть з правдою і по правді”
(М. Стельмах)
;
Сиді́ти (жи́ти) / сі́сти ху́тором (хутірко́м, хуторко́м, хутірце́м, хуторце́м)
Ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти
(4)
 
Жи́ти Бо́жим ду́хом
голодувати, нічого не їсти
.
Повилазять з хати
[жіночка, чоловічина і двійко дітей],
повсідаються на сонці – гріються. А що їдять – невідомо. Пасуться чи Божим духом живуть?!
(Г. Тарасюк)
;
Таких чемних акторів у світі пошукати .. Не сваряться і не п'ють, навіть їсти не хочуть. Божим духом живуть
(Б. Лепкий)
;
(5)
 
Жи́ти во́вком (вовка́ми)
жити самотньо, замкнуто
.
Вийшов закон про зселення хуторів .. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці
(Ю. Збанацький)
;
Набридло жить вовками. Все по лісах та по яругах бродимо... Дружин, дітей не бачимо...
(Василь Шевчук)
;
(6)
 
Жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м),
книжн.
крім матеріальних, мати й духовні зацікавлення
.
Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: – Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино
(А. Головко)
;
Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі
(Б. Олійник)
;
Написано: Не хлібом одним житиме людина, але кожним словом, що походить з уст Божих
(з рел.-церк. літ.)
;
Усвідомлення духовних цінностей вже здавна відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина
(з газ.)
;
(7)
 
Жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем
задовольняти лише власні інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив
.
– Є люди, – сказав
[Тритузний]
нарешті, – що мало чим цікавляться .. Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще...
(О. Гончар)
;
– Не думай, що буде потім. Живи сьогоднішнім днем, вірніше, сьогоднішньою ніччю, і все
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем
(із журн.)
;
(8)
 
Жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м)
дотримуватися власних поглядів, переконань і т. ін
.
– Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає
(Є. Гуцало)
;
– Оце накрутив, – промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум. – І складно й жалібно. Хто це тобі так – чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: – Своїм умом живу
(О. Гончар)
;
(9)
 
Жи́ти та (і) Бо́га (до́лю, до́леньку) хвали́ти
кому і без дод.
бути повністю задоволеним життям
.
Лисиця так Сові казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити
(Л. Глібов)
;
– Тут би тілько жити та Бога хвалити, а вона візьми та й умри! – гомоніли люди
(Панас Мирний)
;
– Тобі, дочко, тільки жити та Бога хвалити
(І. Нечуй-Левицький)
;
(10)
 
Жи́ти чужи́м ро́зумом
не мати власної думки, дотримуватися чиїх-небудь поглядів, переконань
.
– Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу
(А. Головко)
;
[
Алік
:]
Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх... за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом
(Л. Дмитерко)
;
Наказа́ти до́вго жи́ти