ЖИ́ТИ

, живу́, живе́ш, недок.

Бути живим, існувати; протилежне

помирати

вмирати

Він не хоче вмирати. Він хоче жити

(М. Коцюбинський)

;

Шумить жито, співа, Заохочує жить

(П. Тичина)

;

Ми живемо в перехідний період, у той переломний момент, коли історія вискочила з своєї наїждженої колії і її стара колісниця торохкотить по вибоїнах

(Б. Антоненко-Давидович)

;

* У порівн.

Степ .. цвіте, ніби живе й дише

(І. Нечуй-Левицький)

Перебувати, проживати де-небудь

Був собі дід та баба. З давнього-давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили

(Т. Шевченко)

;

У хаті жила Кармелева дружина з дочкою

(Марко Вовчок)

;

Петрик жив з мамою під самісіньким лісом

(В. Кучер)

Проводити життя в якийсь спосіб

Жили собі

[Максим та Явдоха]

тихо та мирно

(Панас Мирний)

;

Живе наша сім'я Весело, багато

(Г. Бойко)

;

– Як же ми житимемо без нашого годувальника? – розпачливо голосила мати

(Є. Доломан)

;

з чого, на що.

Мати щось за джерело свого існування

Скотинку попродала

[удова]

і стала собі з копійки жити

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Бажаєва .. живе на пенсію, ощадна, запопадлива, клопотлива

(Леся Українка)

чим.

Вважати що-небудь основним у житті, бачити в чомусь сенс життя

Живу твоїми листами, цілую тебе в думці

(М. Коцюбинський)

;

– Тільки й живу надією, .. що скоро вернуться наші

(А. Хижняк)

;

Не тільки боєм живе солдат

(Є. Доломан)

Перебувати з ким-небудь у певних стосунках, вести спільне життя

Розмовляли вони про те, як житимуть укупі

(Марко Вовчок)

;

– Що ж я тобі пораджу? Маєш жінку, чом з нею не живеш у згоді?

(М. Коцюбинський)

;

– Юрасю, .. ми тільки-но почали разом жити, у нас ще й дитини немає, а ти вже забороняєш їй на світ прийти...

(Р. Іваничук)

;

з ким, розм.

Бути з ким-небудь у любовному зв'язку

Він

[пан]

розійшовся з своєю жінкою .. і почав жити з своїми кріпачками-дівчатами

(Панас Мирний)

перен.

Бути, існувати, мати місце

Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало

(М. Коцюбинський)

;

У віршах М. Рильського .. живе .. патріотизм, велика любов до рідної землі

(А. Малишко)

;

Тільки між віттям старих осокорин живе невмирущий легіт

(М. Рудь)

(1)

Жи́ти в зла́годі (у ми́рі, у поко́ї, заст. в миру́)

з ким і без дод.

–

жити мирно, дружно

Серденько моє, Колись ми обоє Любились вірно, Чесно, примірно, І жили в покої!

(І. Котляревський)

;

[

Вареник

Живуть, каже, собі отець з сином в миру, хазяїнують

(М. Кропивницький)

;

Вони вговорювали Гната помиритися з жінкою та жити з нею в злагоді

(М. Коцюбинський)

;

Крім Ліни, є в нього ще дві дочки.., але з ними він більше конфліктує тепер, ніж живе в миру

(О. Гончар)

;

– Матір твою пам'ятаю, батька, ніколи з ними не сварилися, в мирі жили

(Є. Гуцало)

;

(2)

Жи́ти з пра́ці рук свої́х

–

заробляти собі на прожиття; чесно трудитися

Ви це самі добре знаєте, бо теж живете не з капіталів, а з праці рук своїх

(М. Коцюбинський)

;

Багато братств мали власні “шпиталі” – притулки для всіх тих, хто не мав сили самостійно жити з праці своїх рук

(I. Огієнко)

;

(3)

Жи́ти по пра́вді (пра́вдою)

–

жити чесно, порядно, не порушуючи усталених норм співжиття

Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою?..

(Панас Мирний)

;

Завжди він говорив їм: “Живіть з правдою і по правді”

(М. Стельмах)

;

Сиді́ти (жи́ти) / сі́сти ху́тором (хутірко́м, хуторко́м, хутірце́м, хуторце́м)

див.

сиді́ти

◇

Ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти

див.

дава́ти

;

(4)

Жи́ти Бо́жим ду́хом

–

голодувати, нічого не їсти

Повилазять з хати

[жіночка, чоловічина і двійко дітей],

повсідаються на сонці – гріються. А що їдять – невідомо. Пасуться чи Божим духом живуть?!

(Г. Тарасюк)

;

Таких чемних акторів у світі пошукати .. Не сваряться і не п'ють, навіть їсти не хочуть. Божим духом живуть

(Б. Лепкий)

;

(5)

Жи́ти во́вком (вовка́ми)

–

жити самотньо, замкнуто

Вийшов закон про зселення хуторів .. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці

(Ю. Збанацький)

;

Набридло жить вовками. Все по лісах та по яругах бродимо... Дружин, дітей не бачимо...

(Василь Шевчук)

;

(6)

Жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м),

книжн.

–

крім матеріальних, мати й духовні зацікавлення

Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: – Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино

(А. Головко)

;

Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі

(Б. Олійник)

;

Написано: Не хлібом одним житиме людина, але кожним словом, що походить з уст Божих

(з рел.-церк. літ.)

;

Усвідомлення духовних цінностей вже здавна відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина

(з газ.)

;

(7)

Жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем

–

задовольняти лише власні інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив

– Є люди, – сказав

[Тритузний]

нарешті, – що мало чим цікавляться .. Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще...

(О. Гончар)

;

– Не думай, що буде потім. Живи сьогоднішнім днем, вірніше, сьогоднішньою ніччю, і все

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем

(із журн.)

;

(8)

Жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м)

–

дотримуватися власних поглядів, переконань і т. ін

– Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає

(Є. Гуцало)

;

– Оце накрутив, – промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум. – І складно й жалібно. Хто це тобі так – чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: – Своїм умом живу

(О. Гончар)

;

(9)

Жи́ти та (і) Бо́га (до́лю, до́леньку) хвали́ти

кому і без дод.

–

бути повністю задоволеним життям

Лисиця так Сові казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити

(Л. Глібов)

;

– Тут би тілько жити та Бога хвалити, а вона візьми та й умри! – гомоніли люди

(Панас Мирний)

;

– Тобі, дочко, тільки жити та Бога хвалити

(І. Нечуй-Левицький)

;

(10)

Жи́ти чужи́м ро́зумом

–

не мати власної думки, дотримуватися чиїх-небудь поглядів, переконань

– Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу

(А. Головко)

;

[

Алік

Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх... за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом

(Л. Дмитерко)

;

Наказа́ти до́вго жи́ти

див.

нака́зувати