СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖИ́ТЕЛЬКА
, и, ж.
Жін. до жи́тель.
Одна якась неспокійна й гомінлива жителька притихлого лісового світу невпинно й голосно цвірінькала, перелітаючи з верхівки одного дерева на інше
(В. Владко)
;
Тремке, полохке створiння
[дика сарна],
.. дозволяє дiтям торкнутись до себе, декотрим вдається навiть погладити цю юну тонконогу жительку гiр
(О. Гончар)
;
Сорока .. свого дзьоба обтерла крилом, ніби салфеткою. Ну як тут не пригостити корінну жительку лісосмуги?
(М. Вінграновський)
;
У селі Волосянці Закарпатської області від кількох жительок було записано польські народні пісні
(з наук. літ.)
.