СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖИРУ́Н
, а́, ч., розм.
1
.
Той, хто поводиться несерйозно, пустує, забавляється
.
Хлопці з реготом знімають зелений капелюх, і на сонці зблискує широка лисина “Чугайстра”.
[
Командир застави
:]
Ну й жируни! Я ж наказав – до штабу...
(П. Воронько)
;
Олімпіада Панасівна чомусь свого жируна не ревнує, може, тому, що до тієї вертухи надвечір з'являється прилизаний слідчий із прокуратури
(О. Гончар)
.
2
.
Про огрядну людину або товсту тварину
.
Зачувши надто голосне хрюкання та цьмакання, вибігли ми з матінкою і відігнали жирунів
[свиней]
(Ю. Винничук)
.