ЖЕНИ́ТИ

, женю́, же́ниш, недок. і док., кого.

З'єднувати шлюбом чоловіка з жінкою

Вдова осталась не сама, А з сином парубком; женити Його збиралась восени

(Т. Шевченко)

;

Може, женять когось – подивлюсь, підійду, може, давніх знайомих між ними знайду

(Я. Шпорта)

;

Аттіла хитрий був. Щоб міцніше прив'язати до себе союзних та підлеглих вождів, женив їх на своїх дочках

(В. Малик)