СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ
, а, е.
1
.
Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний
.
Сказати щось було конче потрібно, щоб якимсь способом неначе звести на буденщину екстраординарний прикрий казус
(Ю. Смолич)
;
Звернення юриста з позовом до свого клієнта – випадок екстраординарний у професійній практиці
(із журн.)
.
2
.
заст.
У назвах наукових звань – позаштатний, який не займає кафедри
.
Український вчений-правознавець О. Д. Кисельов (1867–1929) – екстраординарний професор Імператорського Харківського і Таврійського університетів
(з наук.-попул. літ.)
.