СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЕКСТРАГУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1
.
хім.
Розділяти суміш речовин на складові частини за допомогою яких-небудь розчинників
.
Для оцінювання можливої дії компонентів матеріалу полімерних виробів на функціональні характеристики імунокомпетентних клітин крові їх екстрагують фізрозчином
(з наук. літ.)
;
Рослинну сировину екстрагували водою, водно-спиртовими розчинами, бутанолом та хлороформом
(з наук. літ.)
;
// 
Одержувати що-небудь з якоїсь речовини або суміші, застосовуючи розчинник
.
Ученим вдалося екстрагувати з неглазурованої кераміки органічні кислоти, поглинені глиною
(з наук. літ.)
.
2
.
техн.
Витягати стріляну гільзу чи набій із патронника
.
Напівавтоматичні пістолети використовують невелику частину енергії порохового заряду, що згоряє під час пострілу, для того, щоб екстрагувати зі ствола стріляну гільзу, звести курок чи ударник і дослати новий патрон у патронник
(з навч. літ.)
.
3
.
вет., мед.
Видаляти, вилучати, виводити що-небудь з організму
.
Екстрагувати нерв під закисом азоту нам зовсім не довіряли: дозволяли лише дивитись, як цю операцiю проводить сам засновник зуболікарської школи
(з наук.-попул. літ.)
.