СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ
, а, е.
Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді
.
Швидко і звично стала вона одягати свій костюм, – на диво сміливий і екстравагантний
(В. Собко)
;
Ззовні все видавалося таким же, як і на Заході: модерний інтер'єр залу.., екстравагантні зачіски жінок і вишукані костюми чоловіків
(М. Дашкієв)
;
// 
Незвичайний, чудний, химерний (про людину)
.
“А може, може, Марусенько, .. тобі легше писати по-російськи?” Таке питання задала їй недавно настирлива екстравагантна художниця
(О. Іваненко)
;
Софі розсміялася: – Ви вважаєте мене екстравагантною? Так не забудьте ж, що я виховувалася в Парижі...
(Ф. Бурлака)
.