СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСПРОПРІА́ЦІЯ
, ї, ж.
Примусове відчуження, відбирання майна в кого-небудь
.
– А ви чули Мироне, – раптом голосно та спокійно заговорила Дара, – у нас .. вночі експропріація була...
(В. Винниченко)
;
Поручик Гриньов пішов командиром каральних загонів, які, на вимогу поміщиків, шугали по Україні і катували селян за експропріацію...
(А. Іщук)
;
Знайшлося багато любителів легкої наживи та розбою, закипіли експропріація та терор
(Є. Гуцало)
;
Унаслідок загальної експропріації власники були позбавлені своєї власності, й одразу ж стався параліч усієї економічної і виробничої діяльності
(з наук.-попул. літ.)
.
(1)
 
Експропріа́ція експропріа́торів,
іст.
у марксистському вченні – примусове позбавлення підприємців і землевласників права володіння засобами виробництва та землею під час ліквідації приватної власності
.
Онопрій з ніг до голови зміряв Контроля Лисого. Чудернацький одяг, ще в революцію, при експропріації експропріаторів, тобто наших сільських поміщиків, здобутий Контролем Лисим, певно, зацікавив удівця Онопрія
(Ю. Збанацький)
.