ЕКСПРО́МТОМ

, присл.

Без підготовки, попереднього обдумування

Маршалок диспуту ставив найрізноманітніші й непередбачені запитання, на які співучасники диспуту мусили відповідати експромтом

(З. Тулуб)

;

Так званої Волосяної кручі .. Я не зумів експромтом описати

(І. Вирган)

;

У відповідь на наполегливі розпитування господаря.., він розповів експромтом вигадану історію

(О. Авраменко)

;

Метод творчості припускає створення музичних творів у процесі вільного фантазування, експромтом

(з наук. літ.)